-
1 call
1. n1) крик; вигук2) оклик; гуканняwithin call — поблизу, у межах чутності
3) заклик4) голос (тварини, птаха)5) виклик (в суд тощо)to take the call — а) взяти трубку, відповісти на телефонний дзвінок; б) прийняти замовлення (по телефону)
give me a call — амер. подзвоніть мені (по телефону)
7) візит, відвідини; прихід8) покликання; потяг9) сигнал; свисток10) перекличка11) вимога12) повноваження; право13) потреба, необхідність14) карт. оголошення (козирної масті)15) вабик, ловецький пищик16) церк. пропозиція місця пастора2. v1) кричати, закричати2) гукати, кликати; окликати3) називати, звати; давати ім'я4) викликати, запрошуватиto call a doctor — викликати (запросити) лікаря
5) скликати7) оголошувати8) будитиI was out when he called — коли він заходив, мене не було вдома
10) амер. дзвонити (розмовляти) по телефону12) вважати, гадатиdo you call English an easy language? — ви вважаєте, що англійська мова легка?
I call him my father — я вважаю, що він мій батько
14) підганяти□ call aside — відводити, відкликати вбік
□ call at — зупинятися (в готелі)
□ call away — а) відкликати; б) марно галасувати
□ call back — а) покликати назад; б) брати назад (слова); в) відміняти (наказ); г) згадувати; д) дзвонити по телефону
□ call down — а) покликати вниз; б) кричати тому, хто стоїть унизу; в) винести догану; поставити на місце (когось)
□ call forth — викликати, породжувати, спричинювати
□ call in — а) запрошувати (в дім); б) викликати (лікаря); в) вимагати повернення; г) вилучати з обігу (гроші); д) призивати на військову службу; є) анулювати (закон)
□ call on — а) закликати, звертатися, апелювати; б) дзвонити по телефону; в) запрошувати; г) надавати слово
□ call out — а) викрикувати, вигукувати; б) закричати; в) викликати (звідкись); амер. запрошувати на танець; г) призивати (на військову службу)
□ call over — робити перекличку; викликати відповідно до списку
□ call round — робити обхід, обходити
□ call to — закликати (до чогось)
to call to attention — військ. скомандувати «струнко!»
to call to mind (memory, remembrance) — нагадати, пригадати, згадати
to call to order — а) закликати до порядку; б) амер. відкривати збори
□ call up — а) покликати нагору; б) кричати тому, хто стоїть нагорі; в) дзвонити (викликати) по телефону; г) призивати на військову службу; д) будити; є) нагадувати; є) подавати на розгляд
□ call upon — а) надавати слово; викликати на трибуну; б) бути вимушеним; в) відчувати потребу
◊ to call the score — спорт. вести рахунок у грі
◊ to call in question — поставити під сумнів
◊ to call the tune (the play) — задавати тон
◊ let's call it a day — на сьогодні досить
* * *I [kxːl] n1) крик2) крик, голос (тварини, птаха)3) поклик; окликwithin call — поблизу, поруч, неподалік
out of call — далеко; поза межами чутності
4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)call letters — paд. позивні
5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)6) перекличка, переклик7) заклик8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)to take a call — виходити на оплески, розкланюватися
11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції12) потяг; покликання13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)14) вимогаat call — напоготові, до послуг, в ( чиєму-небудь) розпорядженні
15) eк. попит ( на товар)16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; викликcall for action — бойова тривога; заклик до дії
17) повноваження; право18) потреба, необхідність19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією20) кapт. оголошення ( козирної масті)21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора22) виклик ( підпрограми), звернення ( до підпрограми)23)II [kxːll] v1) кричати, закричати2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити3) називати, звати4) викликати; голосно читати список5) скликати6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатисяto call to witness — посилатися на кого-небудь; призивати кого-небудь у свідки;; юp. викликати свідка
8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним9) повідомляти; оголошувати10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону14) вважати, розглядати; припускати15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти16) миcл. вабити, приманювати птахів17)to call in /into/ question, to call into doubt — сумніватися, ставити під сумнів
-
2 call upon
-
3 call upon
-
4 т'ереклен-
мати, відчувати потребу О. -
5 т'ерексин-
потребувати, відчувати потребу О, К. -
6 require
v1) вимагати; наказувати3) залежати, бути в залежності (від чогось); відчувати необхідність* * *v1) вимагати, наказувати2) мати потребу ( в чому-небудь), вимагати ( чого-небудь); відчувати необхідність ( у чому-небудь) -
7 want
1. nwant of common sense — відсутність (брак) здорового глузду; легковажність
want of judgement — необачне (необмірковане) рішення
3) звич. pl потреби, бажання4) нужда, бідністьto be reduced to (to fall into) want — зубожіти, дійти до убозтва
want ad — амер., розм. оголошення у відділі попиту і пропозиції (особл. робочої сили)
2. v1) хотіти, бажатиI want you to come — я хочу, щоб ви прийшли
2) не вистачати, бракувати, зазнавати нестачі (чогось)it wants twenty minutes to five — за двадцять (хвилин) до п'ятої (години)
4) бідувати; жити в нужді5) вимагати, викликати; хотіти бачити (когось)want in — розм. хотіти зайти; проситися у приміщення
want out — розм. хотіти вийти
want to make something of it? — розм. ну і що з того?, а тобі яке діло?
* * *[wont]v1) хотіти, бажати; жадати2) відчувати нестачу ( у чомусь); бракувати3) мати потребу, відчувати нестачу, потребу (у чомусь, у комусь)"want help" — мop. потребую допомоги ( сигнал); бідувати; жити в нужді
5) бути потрібним, необхідним -
8 want
[wont]v1) хотіти, бажати; жадати2) відчувати нестачу ( у чомусь); бракувати3) мати потребу, відчувати нестачу, потребу (у чомусь, у комусь)"want help" — мop. потребую допомоги ( сигнал); бідувати; жити в нужді
5) бути потрібним, необхідним -
9 need
1. n1) потребаis there any need to hurry (for haste)? — — чи потрібно поспішати?
2) pl нестатки; запити, потреби3) нужда, злидні, бідність4) недостача5) біда; важке становище6) прагненняa friend in need is a friend indeed — присл. друзі пізнаються в біді
2. v1) потребувати; мати потребуhe needs not come — йому приходити не обов'язково, він може не приходити
2) бути необхідним, бути потрібнимhe didn't need to be told twice — йому не потрібно було говорити двічі; він зрозумів з першого слова
3) ірон. заслуговувати4) терпіти нужду, бідуватиI need you badly — ви мені дуже потрібні, мені вас дуже не вистачає
I need hardly tell you that... — навряд чи потрібно говориш вам, що...
I don't think that need be considered — я вважаю, що ми не зобов'язані брати це до уваги
* * *I [niːd] n1) потреба2) pl потреби; запити3) злидні, бідність; убогість4) брак, нестача, недостача5) лихо, скрутний стан, скрута6) прагнення7) predic те, що потрібноII [niːd] v1) бідувати, мати потребу ( у чому-небудь)2) вимагати, відчувати необхідність ( чого-небудь); заслуговувати ІІІ А (3-я oc.; oдн. need) виражає повинність, обов'язок у сполученні з інфінітивом без частки to; уживається переважно в питальній, заперечній формах, утворених без допоміжного дієслова do -
10 call
I [kxːl] n1) крик2) крик, голос (тварини, птаха)3) поклик; окликwithin call — поблизу, поруч, неподалік
out of call — далеко; поза межами чутності
4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)call letters — paд. позивні
5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)6) перекличка, переклик7) заклик8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)to take a call — виходити на оплески, розкланюватися
11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції12) потяг; покликання13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)14) вимогаat call — напоготові, до послуг, в ( чиєму-небудь) розпорядженні
15) eк. попит ( на товар)16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; викликcall for action — бойова тривога; заклик до дії
17) повноваження; право18) потреба, необхідність19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією20) кapт. оголошення ( козирної масті)21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора22) виклик ( підпрограми), звернення ( до підпрограми)23)II [kxːll] v1) кричати, закричати2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити3) називати, звати4) викликати; голосно читати список5) скликати6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатисяto call to witness — посилатися на кого-небудь; призивати кого-небудь у свідки;; юp. викликати свідка
8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним9) повідомляти; оголошувати10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону14) вважати, розглядати; припускати15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти16) миcл. вабити, приманювати птахів17)to call in /into/ question, to call into doubt — сумніватися, ставити під сумнів
-
11 want
1) нездійснення ( чогось); нестача; необхідність2) відчувати нестачу (потребу); розшукувати (злочинця; про поліцію тощо)•- want of jurisdiction
- want of prosecution -
12 bind
1. n1) муз. лігатура2) захват зброї (фехтування)3) вугільний сланець2. v (past і p.p. bound)1) в'язати, зв'язувати2) прив'язувати3) зав'язувати, перев'язувати4) оправляти, переплітати (книгу)5) обшивати, обв'язувати (краї)6) робити твердим (щільним)7) затвердівати8) мед. закріпити шлунок; викликати запор9):to bind oneself — зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання
* * *I n1) зв'язування; зв'язаність, зв'язок; узи; пута; безвихідне становище, глухий кут; халепа2) мyз. лігатура3) захват зброї ( фехтування)5) батіг, стебло повзучої рослиниII v( bound)1) в'язати, зв'язувати, скріплювати, зажимати; прив'язувати; пов'язувати, зав'язувати; затягувати поясом; оперізувати2) переплітати ( книгу)3) обшивати, обв'язувати ( края)4) робити твердим, щільним; твердіти, тверднути (про сніг, бруд, глину)5) закріплювати шлунок, викликати запор6) зобов'язувати ( законом); зв'язувати ( договором)7) ref зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання; зв'язати себе договором8) скріплювати, підтверджувати ( угоду)9) to be bound to do smth обов'язково зробити що-небудь; відчувати моральний обов'язок або потребу зробити що-небудь; to be bound to be, to happen etc. обов'язково відбутися, трапитися10) to be bound by smth бути зв'язаним чим-небудь11) to be bound for some place направлятися куди-небудь12) to be bound up in smth; smb бути поринутим, поглинутим, захопленим чим-небудь, ким-небудьIII n; сл.1) зануда2) нудьга; нудна роботаIV v; сл.нудити; набридати ( повчаннями) -
13 bind
I n1) зв'язування; зв'язаність, зв'язок; узи; пута; безвихідне становище, глухий кут; халепа2) мyз. лігатура3) захват зброї ( фехтування)5) батіг, стебло повзучої рослиниII v( bound)1) в'язати, зв'язувати, скріплювати, зажимати; прив'язувати; пов'язувати, зав'язувати; затягувати поясом; оперізувати2) переплітати ( книгу)3) обшивати, обв'язувати ( края)4) робити твердим, щільним; твердіти, тверднути (про сніг, бруд, глину)5) закріплювати шлунок, викликати запор6) зобов'язувати ( законом); зв'язувати ( договором)7) ref зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання; зв'язати себе договором8) скріплювати, підтверджувати ( угоду)9) to be bound to do smth обов'язково зробити що-небудь; відчувати моральний обов'язок або потребу зробити що-небудь; to be bound to be, to happen etc. обов'язково відбутися, трапитися10) to be bound by smth бути зв'язаним чим-небудь11) to be bound for some place направлятися куди-небудь12) to be bound up in smth; smb бути поринутим, поглинутим, захопленим чим-небудь, ким-небудьIII n; сл.1) зануда2) нудьга; нудна роботаIV v; сл.нудити; набридати ( повчаннями) -
14 need
I [niːd] n1) потреба2) pl потреби; запити3) злидні, бідність; убогість4) брак, нестача, недостача5) лихо, скрутний стан, скрута6) прагнення7) predic те, що потрібноII [niːd] v1) бідувати, мати потребу ( у чому-небудь)2) вимагати, відчувати необхідність ( чого-небудь); заслуговувати ІІІ А (3-я oc.; oдн. need) виражає повинність, обов'язок у сполученні з інфінітивом без частки to; уживається переважно в питальній, заперечній формах, утворених без допоміжного дієслова do -
15 require
v1) вимагати, наказувати2) мати потребу ( в чому-небудь), вимагати ( чого-небудь); відчувати необхідність ( у чому-небудь) -
16 самоідентичність
САМОІДЕНТИЧНІСТЬ ( від лат. identicus - той самий, тотожний) - збереження самості явища у процесі змін форм його існування, самототожність процесу, що розвивається. Якщо виходити з розуміння тотожності як абстрактної, то тотожність і зміни (розвиток) є несумісними, а проблема С. набуває рис суб'єктивної псевдопроблеми. Коли ж розуміти тотожність як конкретну, то феномен С. постає як реальна проблема, що існує з часів міфології, буддизму, неоплатонізму і гностицизму - як проблема перевтілення, що в такій формі дожила й до нашого часу. Лоський, розглядаючи тему С. людини, зокрема у її можливих радикальних метаморфозах, аж до перевтілення, ввів поняття "субстанційного діяча", розуміючи під цим надчасову і надпросторову активну істоту, що "непорушно стоїть" над часом і простором як "одне і те ж тотожне "Я". У сучасній філософії С. постає як проблема механізмів соціокультурної ідентифікації В. иявлено декілька таких механізмів І. ндивідуальна ідентифікація може реалізовуватися як "примус загального" (Адорно) під впливом "орієнтованих на ідентичність" соціальних рухів (ідентичність нації, класу, соціальних ролей та ін.), тобто зводитися до уніфікації, стереотипізації, омасовлення. Цей механізм функціонує як "стадний конформізм" (Фромм), у якому людина намагається задовольнити потребу відчувати свою С. специфічним чином - в уподібненні себе до "всіх" шляхом розчинення своєї індивідуальності у ширшому загалі й ототожнення себе з ним ("Я людина", "Я протестант", "Я бізнесмен" та ін.). В іншому аспекті ідентичність "Я" виступає як незалежність індивідів від ідентифікуючого тиску рольових алгоритмів і репресивних впливів, які виснажують цю ідентичність. Це ідентичність емансипованої суб'єктивності, що означає постійну можливість вільного вибору (Сартр) і функціонує як індивідуальне самовизначення себе як унікальної істоти, що протистоїть іншому світові. В умовах інтеграції і водночас атомізації сучасної технічної цивілізації актуалізується проблема співвідношення індивідуальної і колективної ідентифікації, зростає намагання подолати як "статичне", так і "емансипативне" розуміння ідентичності. Ця проблема є чи не головною темою праць Габермаса, Гесле, Рикера, Козловського та ін., а до них - Ортеги-і-Гассета. Зокрема, Козловський зазначає, що індивідуальна ідентичність зберігається лише завдяки метаморфозам "Я", одночасно культурна ідентичність має бути здатною до змін і не бути примусовою для її членів, котрі можуть розгортати в її межах свою власну суб'єктивність. Щодо механізмів забезпечення С. у цьому випадку, то мають місце посилання на особливу роль комунікацій, взаємоузгодження, консенсус та інші чинники. Проблема С. може розглядатися як важливий компонент проблеми оновлення. Її вивчення має важливе методологічне значення для суспільної теорії і практики, особливо у ситуаціях перехідних і межових станів, а також для сучасного наукового пізнання взагалі (при вивченні еволюційних і катастрофічних процесів, у синергетиці, в системно-організаційних методологіях, геронтології і танатології та ін.).В. Кизима
См. также в других словарях:
жадати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Відчувати потребу в чому небудь, прагнути до здійснення чогось, до оволодіння чимось; бажати, хотіти. 2) Виражати які небудь побажання, зичити кому небудь щось. 3) Домагатися чого небудь у когось; просити що небудь.… … Український тлумачний словник
ждатися — жде/ться, недок. 1) Передбачатися в майбутньому. 2) безос. Відчувати потребу, необхідність у кому , чому небудь; хотітися, бажатися … Український тлумачний словник
проситися — прошу/ся, про/сишся, недок., розм. 1) Просити дозволу робити, зробити що небудь. Проситися на двір (про собаку, кота). || Настійно просити, благати про помилування, співчуття, милосердя і т. ін. 2) перен. Бути дуже придатним, потрібним для чого… … Український тлумачний словник
хотіти — хо/чу, хо/чеш (розм. хоч), хо/чемо, хо/чете (розм. хо/чте), недок. 1) чого, з інфін., із спол. щоб, як і без додатка. Мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чому небудь (в їжі, відпочинку і т. ін.). || Мати бажання відчути, пізнати що … Український тлумачний словник
хотіти — 1) (чого, з інфін., зі спол. щоб і без додатка мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чомусь), бажати, воліти, тягтися (до чого), тягнутися (до чого); жадати (чого), прагнути (з інфін., до чого й чого), пориватися (з інфін., до чого) … Словник синонімів української мови
нуждатися — а/юся, а/єшся, недок., розм., рідко. 1) без додатка. Відчувати гострі нестатки; жити в злиднях. 2) в кому – чому, ким, чим і без додатка. Відчувати гостру потребу, необхідність у кому , чому небудь … Український тлумачний словник
потребувати — (відчувати брак чогось, потребу в комусь / чомусь; мати потребу за певних умов для розвитку, здійснення тощо), вимагати, любити … Словник синонімів української мови
приростати — а/ю, а/єш, недок., прирости/, ту/, те/ш, док. 1) до чого і без додатка. Приєднуватися до чого небудь у процесі росту, зростатися з чимсь, утворюючи одне ціле. || перен. Щільно притулятися, притискатися до чого небудь, ніби зливаючись в одне ціле; … Український тлумачний словник